уже тричі, причому щоразу з іншого номера, телефонує приятний мужський голос і спрашує Валєнтіна Міхайловіча. може, я зря отвічяю "ви ашиблісь"?

є в нас на роботі один такий відділ, коли до них заходжу, хочецця привітатися фразою із старого радянського фільму - "здравствуйтє, товаріщі лєгко- і тяжєлоранєниє"
я, правда, встигаю вчасно прикусить язика. но баюс, що одного разу гальмо у мене не спрацює. нехарашо

мні сьогодні в метрі маладой чілавєк місцем поступився... може, це я така товста стала, що він подумав, що я вагітна? на "громадянку літнього віку" я вродє поки не схожа...

сьогодні в інтіліктуальном "журнале украинской элиты" (вони так просто на обкладинці й пишуть) крім різних дрібничок типу "лирического баритона фёдора шаляпина" порадували "культурными рефлексиями, разлившимися широкими потоками по просторам славянской айкумены".
от шо я можу з цим зробить?
тут, здається, потрібне не редагування, а лоботомія